Йога – чудовий вибір для батьків, які хочуть призвичаїти малюка до занять спортом або інших видів корисної активності

Однак, як зацікавити дитину цими вправами, знають не всі, адже на заняттях із дорослими їй може бути нудно. До того ж, якщо постійно стежити за малюком, буде складно сконцентруватися на правильному диханні й техніці виконання вправ. Тож вам стане в пригоді йога в малюнках – дитині буде цікаво дивитися на яскраві ілюстрації та повторювати рухи.

 

Йога для дітей: вправи в малюнках для найменших

Йога навчить дитину дисципліни, уміння концентруватись та допоможе долати поганий настрій.

Для виконання вправ треба обрати тиху кімнату, перед заняттями не можна переїдати.

За цими малюнками, під чітким керівництвом дорослих, малюк зможе опанувати ази йоги. У кожній позі треба затриматися на 3 – 4 вдихи-видихи.

 

1. Крендель

 

 

Всядьтеся рівненько, схрестивши ніжки.

Одну руку покладіть на протилежне коліно.

Іншу руку витягніть за собою, обіпріться нею об підлогу і глибоко вдихніть.

Потім поміняйте руки.

 

2. Спокій

 

 

Сядьте, схрестивши ноги.

Випряміть спину.

Покладіть руки на коліна долонями вгору.

Спокійно дихайте.

 

3. Літачок

 

 

Ляжте на живіт.

Підніміть груди, руки і ноги.

Дихайте глибоко.

 

4. Кобра

 

 

Ляжте на живіт.

Зіпріться на зігнуті лікті.

Повільно підніміть груди.

Лікті повинні бути під грудьми, а ноги – випрямлені.

 

5. Слоник

 

 

Станьте рівно.

Нахиліться вперед.

Стуліть руки.

Починайте похитувати руками, як слоненя хоботом.

 

6. Чортик із коробочки

 

 

Сядьте прямо.

Коліна підтягніть до грудей.

Обхопіть коліна руками.

Голову покладіть на коліна.

Видихніть.

Вдихніть і підніміть голову.

 

7. Видра

 

 

Ляжте на живіт.

Витягніть руки перед собою.

Повільно підніміть голову і груди.

Випряміть руки.

 

8. Йога

 

 

Станьте прямо.

Ступні рівно – на підлозі.

Повільно підніміть руки над головою, щоб тіло утворило букву “Y”.

Дихайте глибоко.

 

9. Лев

 

 

Сядьте на свої п’яти.

Доторкніться грудною кліткою до стегон.

Вдихніть і видихніть.

Подайте тіло вперед і заричіть, як лев.

 

10. Устриця

 

 

Сядьте прямо.

Стопи зведіть разом.

Покладіть руки під коліна, ліктями доторкніться підлоги.

Вдихніть, видихніть.

Повільно торкніться ступень головою.

 

11. Вулкан

 

 

Станьте прямо.

Ноги на ширині плечей.

Складіть долоні на рівні грудей.

Вдихніть.

Виштовхніть руки вгору.

Видихніть.

Розведіть руки в сторони і поверніть у центр.

 

12. Орел

 

 

Станьте рівно.

Злегка зігніть коліна.

Поставте ліву ногу на праву.

Схрестіть руки так, щоб права рука накривала ліву.

Вдихніть, видихніть.

Поміняйте руки і ноги місцями.

Извечная проблема современных родителей: как оттащить детей от мониторов компьютеров и экранов телевизоров и увлечь книгами? Психолог Елена Сидорова делится рецептом, который помог ей вырастить троих детей, увлеченных чтением

 

У меня трое детей, и все они любят читать. Делают это часто, с удовольствием и по собственному желанию. Подруги и клиенты на консультации часто жалуются, что современное поколение не интересуется книгами. Они предпочитают компьютерные игры, соцсети и развлечения, чем вызывают у родителей раздражение и отчаяние.

Как психолог я часто слышу запрос: «Как приучить ребенка читать? Заставлять?» Мой однозначный ответ — заставлять нельзя! Здесь как с любовью: насильно мил не будешь. Книги нужно полюбить, прежде чем начать читать.

 

Советую завести ежедневный ритуал совместного чтения

На мой взгляд, есть три причины, по которым родители не получают желаемого результата:

1. У ребенка не сформирована привычка читать книги.

2. У ребенка нет примера читающих родителей, друзей (кто-то из близкого окружения, кому он доверяет).

3. У ребенка нет интереса к чтению, он не понимает, зачем ему это нужно.

 

Готова поделиться с молодыми родителями, желающими видеть детей с книгой в руках, личным рецептом. Сразу скажу, что все советы и рекомендации — это только мой опыт, проверенный на троих детях в течение многих лет.

 

 

Дети любят правила

Правила помогают им понять этот мир, выстроить определенные границы и сформировать необходимые навыки. Советую матерям завести с ребенком ежедневный ритуал совместного чтения книг (лучше в одно и то же время). Я читала детям перед ночным сном после купания. Главное, чтобы ритуал был систематическим. Нельзя два дня побаловаться книгой, а потом месяц не читать. Привычки, в том числе и полезные, закладываются в детстве и закрепляются регулярными повторениями.

 

Ребенок все слышит

Даже если вам кажется, что ребенок не слушает и не проявляет интерес к книге, которую читают ему родители, поверьте, это не так. Главное, продолжайте читать. Показывайте эмоции героев, меняйте голос и интонацию. Старайтесь увлечь ребенка. Затем поинтересуйтесь, нравится ли ему то, что он слышит? Ребенку важно, что с ним считаются. Вместе обсуждайте прочитанное в форме игры.

Cпустя какое-то время спросите: «Помнишь, мы недавно прочитали про мальчиков, которые фантазировали невообразимые вещи. Было смешно, правда? А что бы ты придумал, если бы был на их месте?»

 

Ребенку важны жизненные ориентиры

В семье, где есть культура и традиция чтения, дети сами потянутся к книгам. Читайте не потому, что так надо и полезно, а ради собственного удовольствия. Пусть редко, но ребенку важно видеть пример. Если вы сидите и смотрите вечерами телевизор или без конца пропадаете в соцсетях, то не сможете объяснить детям, почему книга лучше.

 

Не заставляйте читать насильно

Не превращайте чтение в наказание. Насилие рождает агрессию. Не стоит говорить: «Ты наказан — иди и читай 30 страниц вместо 10». Важно привить интерес к процессу, а не демонстрировать, кто здесь главный.

 

Используйте маленькие хитрости

Например, мы с младшим сыном Андреем в течение первых 5 лет его жизни перед сном брали книгу. Вначале на мое предложение почитать, я слышала твердое: «Нет». Но не сдавалась. Читала сама, ярко и с выражением. Постепенно сын вовлекался и увлеченно слушал.

 

 

Для ребенка важно ваше мнение

Через какое-то время придумали игру: читали по очереди по одному предложению. Порой это было весело, так как меняли голос. Еще через какое-то время ввели новые правила: читали по очереди абзац, потом страницу, главу.

Я никогда не настаивала и не заставляла делать что-либо через силу. Нет желания читать, но хочется послушать — прекрасно. Читала и смотрела на возрастающий интерес ребенка узнать продолжение. Так потихоньку привыкали засыпать с книгой. Очень быстро при слове «отбой» дети приучились чистить зубы и брать свою книгу. Я читала им всегда. Это было как само собой разумеющееся. Сейчас все они перед сном читают сами. Дело привычки.

 

Важно выбирать книги по возрасту ребенка

Детям интересно читать про них самих, то есть про таких же детей. Скажу сразу, что существует огромный дефицит интересной качественной литературы такого плана. Драгунского, Носова, Успенского, Зощенко, Дружинину, Остера, Гераскина мы прочитали быстро еще в раннем возрасте и не по одному разу. Не говоря уже обо всех народных сказках. Что же дальше? Дальше начались активные поиски по запросу «что читать?» и «где купить?».

Вот несколько моих находок: серия книг «Веселая компания», куда входят авторы И. Пивоварова, К. Драгунская, И. Антонова, А. Петухов, С. Семенова, Т. Крюкова, Е. Соковенина. Все книги с отличным чувством юмора. Наша любимая — «Необыкновенные приключения Карика и Вали» Яна Ларри. Мы с сыном читали ее вместе на одном дыхании. Было очень весело, интересно и познавательно.

 

Все книги, которые покупаете или берете в библиотеке, вы должны прочитать и оценить

Для ребенка важно ваше мнение. Ведь вы — тот незаменимый человек в его жизни, который точно знает, что хорошо, а что не очень важно. Делитесь мнением о прочитанном, выстраивайте диалог.

 

Поощряйте интерес ребенка

Если ребенок проявляет интерес к чему-либо с раннего детства, поощряйте его. Это облегчит задачу выбора подходящей литературы. Например, мой старший сын интересовался космосом и динозаврами. У нас дома было 22 энциклопедии на эти темы, которые мы вместе прочли. Сын рос, интересы менялись. Сейчас ему 21 год, он прочитал огромное количество русской и зарубежной классики. Часто он говорит мне: «Мам, я читаю … , но ты не рассказывай, чем она закончится, сам хочу дочитать и узнать».

Моя 17-летняя дочь давно сама покупает себе книги и «проглатывает» их одну за другой. Ей нравится и Эрих Мария Ремарк, и Ошо, и Джек Лондон, Теодор Драйзер, Эмиль Золя, Стейс Крамер, Скотт Фицджеральд. Радуюсь, что она сама выбирает, что читать, сколько и когда. Сформирован вкус, привита любовь к процессу.

 

Напоследок, хочу сказать, что любовь к чтению — одна из частей воспитания. Она, как любовь к животным или к труду, прививается родителями личным примером и непосредственным участием

У європейських країнах середній вік батьків становить 29 років, в Індії – 19 років, в Україні здебільшого молодими мамами стають у 22, а татусями у 27 років.

***

Наймолодшими батьками стали діти в Китаї в 1910 році: мамі і татові було 9 і 8 років.

***

Останнім часом з’явилася тенденція давати дітям незвичайні імена. Кілька років поспіль найоригінальніші громадяни США називають своїх дітей на честь відомих брендів: так, дівчатка отримують ім’я Тіффані, Шанель, Армані, Гуччі, хлопчики – Лексус, Найк, Адідас тощо.

***

Найвідоміша компанія дитячих конструкторів “Лего” за роки свого існування випустила їх так багато, що на кожного жителя планети припадає по 30 елементів. Останнім часом почастішали випадки проковтування малюками дрібних деталей, тому до пластмаси почали додавати особливу речовину, що світиться на рентгенівських знімках.

***

Найбільше дітей у світі у султана Ісмаїла з Марокко. У нього 340 дочок і 548 синів.

***

Цікаво, що новонароджена дитина може розрізняти червоний і зелений колір, а ось синього вона не бачить.

***

Згідно з статистикою, діти 3-4 років щодня ставлять 900 запитань і вимовляють понад 12 000 слів.

 

 

Нігерія – країна близнюків, на кожні 11 пологів один випадок – це неодмінно двійнята або близнюки. А ось у Країні Вранішнього сонця це явище рідкісне – близнюки з’являються на світ тільки в одному випадку на 250 пологів.

***

Цікаво, що в метрику дітей, народжених у Кореї, вносять також ті 9 місяців, які вони провели в утробі матері, тому технічно вони старші за своїх однолітків, хоча і народилися в одному році.

***

11-річний житель Єгипту Махмуд Ваіль визнаний одним із найбільших розумників світу серед дітей. У нього феноменальний інтелект, дитина здатна ділити і множити дев’ятизначні числа зі швидкістю комп’ютера.

***

Вчені підтвердили, що малюкам, які в дитинстві активно повзали, легше дається навчання, ніж тим, які одразу почали ходити.

***

Найпопулярніший день тижня для народження дітей – це вівторок. А от у вихідні малюків народжується мало.

***

Цікаво, але факт. В одній зі шкіл Вельсу звільнили вчительку молодших класів, яка сказала 6-річним дітям, що Санта-Клауса не існує.

***

Ганеш ситам-Палам вважається найрозумнішою дитиною планети. У віці 7 років він уже став студентом університету й успішно опановує навчання, плануючи отримати вчений ступінь до 13 років.

 

 

У багатьох великих містах світу існують закриті клуби для дітей-індиго. Закриті не тому, що хочуть ізолювати малюків від світу, бо серед однолітків вони як білі ворони. Є діти, які в 5 років уже розмовляють чотирма іноземними мовами або пишуть поеми. Раніше таких людей вважали або геніями, або одержимими. Можна згадати Моцарта, Да Вінчі та інших відомих особистостей.

***

Японці старанно уникають у спілкуванні з дітьми слів «погано», «поганий», «нехороший». Якщо малюк капризує, кажуть не «ти погана дитина», а «хороші діти так не поводяться».

***

У Румунії працює єдиний у світі дитсадок для охоронців. VIP-малюки ходять до садочка разом зі своїми охоронцями. Кремезні чоловіки сидять у спеціальній прибудові і не зводять очей зі своїх підопічних.

***

Англійські вчені стверджують, що діти, які постійно мають справу з комп’ютером, значно швидше навчаються математики і в 5 разів швидше вчаться читати і писати.

***

У Дубаї (ОАЕ) відбулася найбільша у світі виставка фотографій усміхнених дітей у віці до п’яти років. Виставка, що налічувала 18 000 фотографій, потрапила до Книги рекордів Гіннесса.

***

Кожні три секунди у світі народжується дитина.

У всіх батьків рано чи пізно настає період, коли їхня дитинка підросла і має йти до дитячого садочка. Це хвилюючий момент як для батьків, так і для дітей

 

Початок відвідин дитиною дошкільного навчального закладу є новим етапом у її житті та періодом адаптації, тому краще підготуватися заздалегідь, бо часом адаптація до умов садочка минає дуже болісно.

Адаптаційний період – серйозне випробування для малюків 2-3 років життя. Спричинені адаптацією стресові реакції надовго порушують емоційний стан малюка. Тетяна Широка, практичний психолог Снігурівського ДНЗ № 7, що на Миколаївщині зазначає: “У малюка відбувається серйозна перебудова всіх стосунків з навколишніми людьми, перебудова звичних форм життя. Ця різка зміна умов може супроводжуватися важкими переживаннями, зниженням мовної та ігрової активності й часто позначається на здоров’ї дитини”.

 

 

Рекомендації батькам до адаптації дитини до умов дитячого садка:

- Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими: відвідуйте з малюком  дитячі парки та майданчики,  привчайте до гри в пісочницях.

- Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий.

- Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.

- Розкажіть дитинці, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок тощо). Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.

- Дізнайтеся, можливо, в цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо в групі дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.

- Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою та дітьми.

- Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика. Налаштуйте її на позитив.

- Кажіть малюку, що це дуже добре, що він доріс до дитсадка і став таким великим.

 - Не віддавайте дитину в ДНЗ у розпал кризи трьох років.

- Не обговорюйте при дитині проблем, пов’язаних із дитячим садком.

 

 

 Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка:

-  Удома дитина почала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.

- На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто забирає іграшку в свого «колеги», а «залагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».

- Маля здатне кілька годин на день перебувати без мами.

- Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.

-  Малюк уже доволі спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й умивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.

 

Нові умови можуть стати для малюка надто сильним подразником, скувати його самостійність та ініціативу. Батькам слід говорити про вступ до дитячого садка як про подію радісну й очікувану, демонструючи малюкові впевненість і віру в добрий перебіг подій. Адже діти переймаються настроєм батьків, і надалі емоційний стан малюка визначатиме перебіг усього перебування протягом дня в дитсадку

 

Широка Тетяна, практичний психолог Снігурівського ДНЗ №7

Расстройство аутистического спектра (РАС) поражает примерно 1 из 68 детей и чаще встречается у мальчиков, чем у девочек, причем его симптомы могут варьироваться в зависимости от тяжести

Обычно инфантильный аутизм диагностируется, когда ребенок начинает посещать детский сад, но иногда даже у годовалых детей можно заметить четкие признаки этого психического заболевания.

Важно научиться распознавать РАС как можно раньше, потому что раннее вмешательство может значительно улучшить эмоциональное и интеллектуальное развитие малыша.

 

Итак, вот 8 признаков, которые могут указывать на аутизм у маленьких детей:

 

 

1. Ребенок избегает зрительного контакта

Обычные дети стремятся наладить зрительный контакт со своими родителями и окружающими. Если ребенок стесняется и избегает зрительного контакта с незнакомыми людьми, то это нормально. Но если малыш вообще не вступает в зрительный контакт с кем-либо или делает это очень редко, то такое поведение может быть признаком аутизма.

 

2. Ребенок не улыбается

Младенцы очень рано начинают проявлять свои эмоции. Кроме того, они быстро учатся распознавать положительное и отрицательное отношение окружающих. Дети с аутизмом не улыбаются своим родителям и другим людям и не реагируют на их улыбки, а также не пытаются имитировать другие эмоции.

Общение с животными может помочь деткам-аутистам наладить отношения с окружающей средой. Особенно преуспевают в этом виде психотерапии кошки.

 

3. Ребенок не реагирует на свое имя

Некоторые дети с аутизмом словно не слышат, когда их зовут по имени, поэтому им часто ошибочно диагностируют нарушение слуха. Стоит понаблюдать за реакцией ребенка на другие звуки, которые могут подтвердить или опровергнуть наличие РАС.

 

4. У ребенка возникают трудности с овладением речевыми навыками

Некоторые обычные дети начинают говорить позже своих сверстников. Но проблема овладения речевыми навыками является основным признаком детского аутизма. Кроме того, детки с РАС могут начать использовать слова, но затем теряют навыки владения речью.

 

 

5. Ребенок не использует невербальные способы общения

Если малыш не указывает на объекты, не хлопает в ладоши и не использует других движений, жестов или эмоциональных выражений лица, это может быть признаком аутизма.

 

6. Ребенок не нуждается во внимании родителей

Маленькие дети обычно испытывают потребность в общении со взрослыми, поэтому пытаются как-то привлечь их внимание. Аутисты не делают ничего подобного.

Для нормального развития ребенку требуется внимание родителей, и если дети не получают его, то в дальнейшем это приводит к нежелательным последствиям.

 

7. Ребенок совершает необычные повторяющиеся движения

У детей с аутизмом можно заметить необычные повторяющиеся движения, такие как качание, вращение телом, сжимание рук и ног (может наблюдаться у младенцев), вращение запястьями и другие странные действия.

 

8. Ребенок не интересуется ролевыми играми

В возрасте 2-3 лет дети начинают осваивать сюжетно-ролевые игры (например, притворяются, что кормят куклу). Маленькие аутисты обычно не заинтересованы в таком времяпрепровождении. Им больше нравятся одиночные действия, такие как раскладывание игрушек или других предметов в определенном порядке.

 

Если вы знаете детей, которые демонстрируют признаки и поведения, описанные выше, проконсультируйтесь с квалифицированным специалистом с обширным опытом диагностики и лечения раннего аутизма

Варианты на завышенной талии, как из 1980-х, или «трубы» из 2000-х — вы точно найдете свои

 

ДЖИНСЫ НА ЗАВЫШЕННОЙ ТАЛИИ

Восьмидесятые везде — и в дениме тоже: поэтому, если вы собираетесь носить джинсы на высокой талии (например, «бананы» Gucci x Dapper Dan), спросите у мамы, как она это делала: вероятно, что она посоветует сочетать джинсы со свитерами и блузами с широкими плечами.

 

Gucci x Dapper Dan

Isabel Marant, resort 2019

Isabel Marant, resort 2019

 

РАСКЛЕШЕННЫЕ ДЖИНСЫ

Стоит наконец-то забыть о подвернутых бойфрендах (если вы, конечно, не отправляетесь на торфяные болота) и обратить внимание на джинсы-клеш. Важно стилизовать их нейтрально, чтобы вещь не напоминала о диско 1970-х. Будем носить их с тельняшками, свитерами и пальто, как Саша Пивоварова в лукбуке Philosophy di Lorenzo Serafini.

 

Ermanno Scervino, pre-fall 2018

MSGM, pre-fall 2018

Philosophy di Lorenzo Serafini, resort 2019

Valentino, resort 2019

 

ПРЯМЫЕ И ШИРОКИЕ, НАПОМИНАЮЩИЕ СПЕЦОДЕЖДУ

Супербум на рабочую одежду не обошел и джинсы: в последних коллекциях они выглядят так, будто одолжены у дорожных работников. Носить такую вещь рекомендуем с самыми женственными моделями в гардеробе: полупрозрачные бежевые рубашки подойдут лучше всего.

 

Fendi, resort 2019

Sportmax, pre-fall 2018

Isabel Marant Etoile, осень 2018

Giambattista Valli, осень-зима 2018

 

«ТРУБЫ» ИЗ ДВУХТЫСЯЧНЫХ

Мы были уверены, что они не вернутся никогда, но мода на двухтысячные победила разум. Сначала широченные джинсы, которые мы носили, когда были подростками, появились в мужских коллекциях, теперь — в женских (Balenciaga, Off-White, Tibi). Можно сочетать их со строгими рубашками или водолазками, но помните: круче, чем Бритни Спирс и парни из N-Sync, «трубы» еще никто не стилизовал.

 

Balenciaga, pre-fall 2018

Balenciaga, pre-fall 2018

Off_White, pre-fall 2018

Tibi, осень-зима 2018

 

ДЖИНСЫ, ЗАПРАВЛЕННЫЕ В САПОГИ

Этот пункт касается не самих джинсов, а способа их носить. Да, заправленные джинсы могут напоминать о моде двухтысячных, а еще о лукбуках Yeezy и Ким Кардашьян. Все зависит от вашей смелости.

 

Alberta Ferretti, осень-зима 2018

Isabel Marant Etoile, осень 2018

MSGM, pre-fall 2018

Off_White, осень-зима 2018

МОЗ України розпочинає інформаційну кампанію «До школи»

Упродовж наступних тижнів прес-служба міністерства повідомлятиме, як підготуватись до 1 вересня учням, батькам і освітянам, щоб наступний навчальний рік був виключно здоровим і корисним. Отже, основні пункти, які обов’язково треба врахувати ще до початку навчального року.

 

Як підготуватись до школи: шпаргалка для батьків

Оберіть лікаря для дитини і пройдіть профілактичний огляд

Якщо ви ще не обрали свого лікаря і не підписали декларацію з педіатром чи сімейним лікарем для дитини, то саме час це зробити! До свого лікаря ви завжди зможете звернутись як для діагностики і лікування, так і для профілактичних оглядів.

Важливо перед школою пройти профогляд, щоби пересвідчитись, що зі здоров’ям дитини усе гаразд, отримати довідку для школи і корисні поради від вашого лікаря про профілактику хвороб у школі.

Лікар вашої дитини за необхідності направить на вакцинацію, базові аналізи чи до вузьких спеціалістів (це не обов’язково, якщо немає медичних показань), і видасть необхідну для школи довідку. В довідці про  результати обов’язкового медичного профілактичного огляду лікар зазначить групу для занять фізичною культурою. А у разі, якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків,  в цій довідці може бути зроблено відповідний запис.

Усі послуги у вашого педіатра чи сімейного лікаря – безоплатні для вас, їх оплачує Нацслужба здоров’я.

 

Перевірте, чи є у дитини усі необхідні щеплення

Календарем профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно. Перед початком навчального року надолужте усі пропущені щеплення.

Усі вакцини, що входять до Національного календаря щеплень, Україна закуповує за кошти державного бюджету, тобто для дітей вони є безоплатними. Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень в країні є.

 

 

Придбайте необхідні для школи речі

А ви знали, що існують чіткі вимоги до шкільного одягу та приладдя? Наприклад, безпечний і якісний шкільний портфель має важити не більше 1 кг, мати ортопедичну спинку і світловідбивні елементи.

Загальна вага підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті з приладдям, не враховуючи вагу ранця, не має перевищувати:

I–II клас — 1,5–2,0 кг;

III–IV клас — 2,0–2,3 кг;

V–VI клас — 2,3–3,0 кг;

VII–VIII клас — 3,0–3,5 кг;

IХ–ХII клас — 3,5–4,5 кг.

Шкільна форма має містити щонайменше на 50% натуральних волокон, а блузки і сорочки для дітей молодших і середніх класів мають бути виключно натуральними. Зверніть увагу, що шкільна форма не повинна обмежувати рухи дитини та має забезпечувати тепловий комфорт організму відповідно до сезону року.

 

Подбайте про робоче місце дитини

Щоби зберегти здоров’я дитини, дуже важливо, щоб вона вчилася у сприятливих умовах. Тут мають значення багато умов – від висоти парти і розміру шрифту у підручнику до освітлення.

 

Привчіть дитину дотримуватись гігієни

Мити руки перед їжею і після туалету – найпростіше правило, яке захистить вашу дитину від десятка хвороб.

 

Налаштуйтесь психологічно

Психологічний комфорт дуже важливий як для дітей, так і для батьків. У наступних публікаціях ми детально розкажемо, як зустріти 1 вересня без стресу і паніки, про що обов’язково треба говорити з дітьми перед школою і як зберегти психологічний баланс батькам. Крім того, ми будемо писати про булінг – як визначити, чи не цькують вашу дитину у школі і чи вона не цькує інших.

Український Оскарівський комітет презентував перелік фільмів, які братимуть участь у відборі на висунення на премію Оскар в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою»

Цьогоріч у національному відборі візьмуть участь шість фільмів: «Брама» режисера Володимира Тихого, «Вулкан» Романа Бондарчука, «Донбас» Сергія Лозниці, «Кіборги» Ахтема Сеітаблаєва, «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк і «Міф» Леоніда Кантера, який нещодавно пішов з життя.

Фільм, який оберуть для висунення на Оскар-2019, покажуть вже 29 серпня в кінотеатрі «Жовтень».

Церемонія вручення престижної американської кінопремії Оскар відбудеться 23 лютого 2019 року в театрі Долбі, Лос-Анджелес.

Ось короткий сюжет фільмів-претендентів на головну кінонагороду:

 

1. «Брама»

Фільм розповідає про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній баба Пріся, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох есесівців.

З нею живуть онук Вовчик і хвороблива донька Слава, яку свого часу покинув чоловік. Неочікуванно їхнє розмірене життя закінчується – баба Пріся отримує містичне попередження про катастрофу, що станеться найближчим часом.

 

2. «Вулкан»

Лукас переживає кризу середнього віку. Він працює перекладачем в київському офісі ОБСЄ і в складі моніторингової місії вирушає на кордон з Кримом. Після декількох дивних збігів обставин Лукас залишається в маленькому містечку на півдні України. Не знаючи куди йти, він опиняється в хаті місцевого дивака на ім'я Вова. Слідуючи за Вовою, Лукас повільно занурюється в життя української провінції, у світ, який виходить за рамки його уявлення, де речі виглядають повністю відірваними від будь-якої логіки чи структури. У цих дивних місцях, де люди віднаходять щастя у найпростіших, часто ілюзорних речах, де переплелися минуле, сучасне і майбутнє, де кожен день може стати останнім, Лукас отримує шанс почати життя спочатку.

 

 

3. «Донбас»

Сценарій фільму заснований на документальних матеріалах та розповідає про події, що відбувалися на сході України. У центрі уваги – люди, змушені пристосовуватися до життя в умовах, коли розпадаються інститути влади, сімейні та професійні зв'язки, коли речі перестають називатися своїми іменами. Де грань між фактом та вимислом? Чи можливо зберегти здоровий глузд і людську гідність у таких умовах?

 

4. «Кіборги»

Історія одного бойового чергування протягом кількох тижнів у вересні 2014-го. Добровольча група військових приїздить вперше до Донецького аеропорту, який вже понад чотири місяці утримується українцями в умовах постійної війни. Старий і новий термінали з усіх боків оточені проросійськими бойовиками.

Три основних типи військових знаходяться в аеропорті: добровольці, військові служби України, мобілізовані. Між ними є певний трикутник стосунків. Добровольці, як правило, – найбільш мотивовані, військові вважаються більш професійними. Найбільше проблем із мобілізованими. І військові, й добровольці говорять про них переважно роздратовано і зверхньо. Своєрідні стосунки між професійними військовими і добровольцями. Але вони в міцній зв’язці, залежні один від одного.

 

 

5. «Коли падають дерева»

В глухій українській провінції розгортається історія 5-літньої бунтівної Вітки, її двоюрідної сестри-підлітка Лариси та її коханого молодого бандита Шрама.

Після смерті батька перед Ларисою гостро постає питання подальшого її майбутнього.

Лариса хоче творити свою долю влаcними руками, та за любов до бандита Шрама її засуджує все селище.

Бабуся, яка свого часу на користь традиційним цінностям пожертвувала коханням до “інакшого” – юного цигана, переживає лише за те, що люди скажуть. Мати Лариси надто слабка психологічно, щоб підтримати дочку. Лариса та Шрам планують втекти разом подалі від бандитів, розрухи та родичів. Але чи готові вони будуть заплатити повну ціну свободи?

 

6. «Міф»

«Міф» – це фільм-дума. Документальна історія життя Василя Сліпака –оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом. Ще юнаком він поїхав зі Львова співати в Канаду та США, виступив у Карнегі-холі. Вигравши міжнародний конкурс у Франції, став солістом Паризької опери.

У Василя був рідкісний голос – контр-тенор. Таких голосів у світі небагато. Але ще рідше трапляється поєднання контр-тенора і бас-баритона, якими природа наділила Василя Сліпака. Однією з найулюбленіших композицій була арія Мефістофеля. Саме від імені цього персонажа згодом Василь взяв собі псевдо – Міф.

Василь прожив у Франції 19 років і мав там все, що ми звикли називати «щастям»: ім’я, гарну роботу, вірних друзів і кохання. Він брав активну участь у Революції Гідності, очоливши демонстрації у Франції, а згодом створив потужну волонтерську організацію «Українське Братство», спрямовану на підтримку України.

Здавалося б, робив достатньо, як для людини творчої професії. Але Василь вирішив залишити сцену та багатообіцяючу кар’єру в Європі й стати до лав добровольців, коли в його рідну Україну прийшла війна. Під час виконання бойової задачі Василь «Міф» Сліпак героїчно загинув від кулі снайпера.

Що важливіше: кохання до дівчини чи до Батьківщини? Чи варто митцям брати до рук зброю, чи боротись в інший спосіб? Чому друзі та рідні не відмовили Василя йти на фронт? Україна понад усе чи не все? – відповіді на ці та інші питання у фільмі «Міф».

Організатори проекту прагнуть розширити інклюзивний простір в Україні та зруйнувати стереотипи про інвалідність

Кожна дитина особлива: хтось більше любить малювати, співати, а хтось – неперевершений гравець в шахи. Комусь більше до вподоби творчість Шекспіра, а в когось переймає дух від ідей Альберта Ейнштейна. Подібні варіанти можна перелічувати безкінечно, але незаперечним лишається той факт, що кожна дитина має особливі здібності та потребує підтримки в розкритті своїх захоплень і талантів. Цей аспект набуває особливого значення, коли мова йде про дітей з інвалідністю.

Незабаром в Україні стартує проект «Дитляндія», організатори якого прагнуть розширити інклюзивний простір в Україні та зруйнувати стереотипи про інвалідність.

 

 

Проект реалізується громадською організацією «Гармонія» спільно з Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю Раїсою Панасюк за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні та за сприянням Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні Джудіт Гоф.

Шукаємо активних, талановитих, дотепних, жартівливих, неординарних дівчаток та хлопчиків віком від 10 до 16 років, які б могли поділитися своїми захопленнями, талантами, вміннями з усією глядацькою аудиторією та взяти участь у проекті «Дитляндія», – пишуть організатори та закликають дорослих допомогти дітям розкритися.

 

 

Організатори також зауважили, що це не класичний конкурс талантів і вони шукають дітей з будь-якими вміннями: колекціонування, вирощування тварин, ходіння на руках, спорт, танці на візку, ліплення, музика, малювання чи будь-яка інша цікава діяльність.

Заявку на участь у зйомках телепередач можуть подати батьки дітей з інвалідністю (або сама дитина) віком від 10 до 16 років. Для участі в кастингу заповніть анкету ТУТ. Реєстрація триває до 20 вересня.

Є багато відомих особистостей, для яких інвалідність не стала вироком та які змогли підкорити весь світ: Стівен Гокінг, Андреа Бочеллі, Франклін Рузвельт…Тож не варто боятися, надсилайте заявки та допоможіть своїм дітям розкритися. Бажаємо успіхів!

Щоб не сталось у світі за ці дні серпня, в одному я точно впевнена – 1 вересня в Україні наступить і діти підуть до школи. Хтось в останній свій – одинадцятий, а хтось – у перший клас нової української школи. Розповідає Олена Парфьонова співголова ГО “Батьки SOS”. Мені хотілось написати не стільки поради для батьків першокласників, як про права та можливості батьків у школі

Обов’язки батьківства можна почитати у цивільному кодексі України та інших нормативно – правових актах, а от деякі речі пов’язані саме з правами батьків у школі часто залишаються таємницю на довгі 11 років ((а для батьків цьогорічних першачків – вже й 12).

Тому коротко про головне:

 

БЛАГОДІЙНА ТА НЕ ДУЖЕ ДОПОМОГА ШКОЛІ

Скільки вже проговорено, але навіть банкіри, економісти, адвокати, юристи, потрапляючи ввечері на батьківські збори, як зомбі дістають гаманці та віддають гроші.

Лише вранці настає усвідомлення, але грошей вже немає. Благодійність у школі можлива за кількох умов: гроші у школі здавати чи збирати заборонено, вчителі можуть понести відповідальність (від догани до звільнення за систематичність), всі внески мають бути у безготівковому вигляді, здійснені особисто благодійником, у сумі, яку він сам собі визначить.

Немає поняття рекомендованого благодійного внеску. Благодійність – це ваше рішення! Це нормально, коли ви не хочете бути благодійником, або коли вважаєте за необхідним спитати, на що кошти збирають, або поцікавитись, як їх витратили. Ненормально вважати школу платною камерою схову терміном на 12 років.

Щодо звітності: звітність має бути на сайті школи або управління освіти, або на стенді в холі.

Раджу ознайомитись всіх зі статтею 30 закону “Про освіту” – там є вичерпний перелік інформації, яку школа зобов’язана оприлюднювати.

Кожна школа в Україні має свій спецрахунок в управлінні освіти для обліку благодійності.

Якщо батьки ініціюють питання збору коштів – саме цим рахунком можна скористатись: є успішні приклади, коли громада батьків активно використовує цей інструмент.

Саме особиста сплата коштів дасть вам можливість контролювати ваші внески, ваша квитанція – це документ про здійснену фінансову допомогу.

Можливість сплачувати на рахунок створеного батьками учнів школи благодійного фонду або громадського об’єднання для допомоги закладу освіти (як правило, таку мету прописують у Статуті БФ або ГО) – теж варіант допомоги у законний спосіб.

Є краудфандингові платформи для збору коштів – тут ваша ідея може зібрати прихильників та благодійників хоч з усього світу – просувайте, переконуйте та дійте.

Громадський бюджет участі – це можливість завдяки голосуванню громади отримати бюджетні кошти для реалізації проекту для школи.

Батьки в школі, де вчиться моя дитина, так виграли вже три проекти та залучили більш як 1 млн гривень на школу.

Це ще й хороша можливість об’єднати громаду, налагодити партнерські стосунки між адміністрацією школи та батьками.

 

 

ДОДАТКОВІ ДРУКОВАНІ ЗОШИТИ, ПІДРУЧНИКИ

Лист МОН від 3 липня 2018 року №1/9-415 вказує, що у 2018/2019 навчальному році “Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнівта добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення”.

Зовсім нещодавно про це сказала і міністр освіти Лілія Гриневич: “Я хотіла б попередити батьків, що ви зовсім не зобов’язані, наприклад, купувати якісь додаткові друковані зошити, якщо вам кажуть за це платити.

Можна і в звичайному зошиті писати. Головне, щоб був підручник або роздатковий матеріал від вчителя.

Йдеться про те, що дуже часто навколо навчання в школі крутяться різні бізнеси. І ці пропозиції – і те купити, і те, і те –дуже часто якраз стимульовані зовні для того, щоб заробляти гроші. Тому до цього потрібно ставитися дуже критично”.

Тут не треба багато пояснювати чи дискутувати – шкільна адміністрація має усвідомити, що тиснути на батьків. чи зобов’язувати, як це деяким вдавалось робити впродовж останніх 27 років – не вийде.

Батьки знають – придбання додаткових зошитів, посібників і таке інше – їх право, а не обов’язок. Щоденників, які часто нав’язують у школах, мовляв – це обов’язково – це теж стосується.

 

ЧЕРВОНА РУЧКА, ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ, ТА ІНШІ КОРИСНІ ЗНАННЯ

У 2016 році МОН у листі щодо організації навчально-виховного процесу у початковій школі (Додаток до наказу МОН від 19 серпня 2016 року №1009 “Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи”) рекомендувало зміни, які у вітчизняній освіті стали ледь не революційними, хоча у світі це вже давно є нормою. Отже:

Не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт  в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно.

Немає оцінювання за 12-ти бальною системою у першому класі з усіх предметів.

Немає оцінювання за 12-ти бальною системою у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: “Інформатика”, “Музичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”, інтегрованого курсу “Мистецтво”, “Основи здоров’я”, “Фізична культура”, “Я у світі” та “Трудове навчання”.

Немає оцінювання за 12-ти бальною ситемою у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Тривалість уроків у закладах освіти становить:

- у перших класах – 35 хвилин;

- у других-четвертих класах – 40 хвилин;

- у п’ятих-одинадцятих класах – 45 хвилин.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: “Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)”, “Математика”, “Природознавство”.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а їх обсяг обмежено:

- у перших класах домашніх завдань не повинно бути зовсім;

- у 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин;

- у 3 класі – за 1 годину 10 хвилин;

- у 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.

Оцінювання у початковій школі відбуватиметься з цього року по-новому, зразок Свідоцтва досягнень (замість звичного нам всім табелю) можна переглянути тут.

 

МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН

У 2014 році (Наказ № 910 від 07 серпня 2014) МОН скасувало наказ про заборону користуватись у школах мобільним телефоном.

Мені сподобалась формулювання та мета, з якою це було зроблено, але, на жаль, реалізація мети – поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах – досі дуже повільний процес.

Репозитарій PDF версій підручників: корисний лінк для батьків.

 

ШКІЛЬНА ФОРМА

Школа не може зобов’язати батьків купувати шкільну форму, тим паче певного виробника.

Важливо пам’ятати, що відрахувати зі школи, знизити оцінки, публічно принизити дитину тощо – такого не має існувати у школі.

Наказ МОН “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” від 25 грудня 2006 року № 84 та дисциплінарні стягнення або звільнення ніхто не скасовував.

Тому раджу закладам освіти скористатись плакатом, яки ми розробили щодо зовнішнього вигляду школяра, задля уникнення конфліктів та налагодження нормальних відносин.

 

 

ПЕДАГОГІЧНА ЕТИКА

Процитую наказ Міносвіти “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” від 25 грудня 2006 року № 844. Там наголошується на тому, що жорстоке поводження з дітьми в школі, виховній установі з боку вчителів, вихователів щодо дітей виявляється у наступному:

- приниженнях, постановці в куток;

- битті;

- роздяганні дитини перед іншими як способу покарання;

- нагадуванні при класному колективі про недоліки дитини, особливості сім’ї, сімейні події, про які вчителю стало відомо;

- непосильній праці;

- ігноруванні фізичних потреб дитини (заборона піти до туалету);

- існуванні “любимчиків” та “паріїв”; підвищеному тоні, крику;

- необґрунтованих, неадекватних оцінках;

- суворій дисципліні, яка тримається на страху, а не на інтересі до навчання;

- авторитаризмі, вимогах без пояснень;

- недоцільних вимогах до зовнішнього вигляду дитини (зачіски, форми) і застосуванні дій щодо його покращання – підстригання власноруч, зняття прикрас, відбір мобільних телефонів тощо розбещенні.

 

Для Києва буде актуальним:

Наказ Департаменту освіти і науки, молоді та спорту м.Києва від 25.01.2016 року №43К “Про дотримання норм педагогічної етики працівниками навчальних закладів міста Києва”, а саме п.3.3 зобов’язує директорів навчальних закладів “негайно реагувати на звернення батьків щодо неетичної поведінки педагогічних працівників по відношенню до учнів”.

Чергування та прибирання – часте питання від батьків.

Склалась така практика, що батькам повідомляють необхідність оплачувати прибиральницю у класі або ставлять перед фактом, що діти зобов’язані чергувати чи прибирати.

Іноді самі роботи, м’яко кажучи, не відповідають тому переліку самообслуговування, яке зазначене у ДСанПіН 5.5.2.008-01

Прибирання у школах здійснюють техпрацівники, наявність яких передбачено у Наказі 06.12.2010  № 1205 “Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти”.

Норматив такий: на кожні 250 кв.м площі, що прибирається, але не менше 0,5 посади на школу (опорну школу та її філії).

Тобто до 7 класу – прибирання виключно технічними  працівниками, з 8 класу можуть (не зобов’язані) бути залучені учні.

Тоді при розрахунку площі не враховується площа класних кімнат (кабінетів) 8-11 класів, якщо вона прибирається учнями цих класів.

Ще про масові заходи у школах – заборонено адміністраціям закладів освіти, чиновникам, посадовим особам, депутатам, священникам залучати учнів у участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім релігійних закладів освіти) чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою. (стаття 31 п.4 ЗУ “Про освіту”).

Виступ депутату на святі першого вересня не передбачено жодною програмою.

Не влаштовуйте з будь-якого свята у школі для дітей майданчики для агітування за кандидата, роздачу пакунків з обличчами “самого найдостойнішого”, проведення політінформації чи влаштування заходів з релігійним підтекстом. Не місце цьому у школі.

Головна проблема взаємовідносин школи та батьків – втрачена довіра один до одного, порушений баланс комунікації між адміністрацією та батьками, роками спотворене уявлення про роль батьків у шкільному житті.

На реформування та впровадження з цього року нової української школи у мене великі сподівання, попри всю критику, попри всі звинувачення та оголошені зради, попри всі труднощі, які були і ще будуть – я впевнена – новій українській школі бути.

Олена Парфьонова, співголова ГО “Батьки SOS”, спеціально для УП.Життя