21 червня,  у приміщенні  Veteran Hub відбулась презентація фотовиставки мультимедійного проекту «Дотик» - історій повернення українських військових до мирного життя. Кожне фото проекту «розповідає» історію однієї з сімей, які взяли участь у проекті «Дотик» за допомогою унікального QR-коду. Проект «Дотик» створено Veteran Hub в партнерстві з Новое Время, та фондами Олени та Віктора Пінчук.

Протягом півтора місяця, щотижня на сторінках «Новое Время» розповідались унікальні історії сімей військовослужбовців і їхнього повернення до мирного життя. 24 червня - остання серія проекту завершить цикл публікацій. Сім різних сімей відповідають на відверті запитання про те, як вибудовувалися стосунки після розлуки, полону, поранень та довгих місяців військової служби. Це портрети родин, які допоможуть зрозуміти, що саме відчуває людина, повертаючись додому з фронту, і з якими викликами сьогодні стикаються родини ветеранів в Україні та світі. Бо саме ці сімейні пари після розлуки і випробування війною - визнали, що їм потрібна допомога.

Олена Пінчук, засновниця Фонду Олени Пінчук: “Цей проект не міг не народитися в Ветеран Хабі, бо саме тут ми робимо все, щоб створити коло довіри для відвідувачів. Сотні ветеранів та їх родини пройшли через руки психологів Хабу та змогли зберегти та поліпшити стосунки вдома. Історії їхніх перемог над страхами, тяжкими спогадами та порожнечею, яку лишає війна, мають бути розказані. Всім, хто був на війні і тим, хто допомагав військовим, важливо розуміти, який шлях проходить ветеран та його близькі вже після повернення в мирне життя”

Івона Костина, голова правління Veteran Hub: «Нам інколи здається, що історія війни закінчується, як в кіно: зустріч на пероні і довгі обійми, далі – титри і музика. Проте, родинам військових момент зустрічі часто схожий на нове знайомство. Після нього ще потрібно звикнути до змін один одного. Для мене «Дотик» – спроба показати історію повернення з війни рівноцінно: з боку тих, хто зустрічає і тих, хто повертається. Близькі військових вдома переживають власний, абсолютно самостійний досвід війни: зі страхом від "абонент не може прийняти ваш дзвінок", численними коментарями сусідів та увімкненими новинами на кухні. Нам вдалось почути 7 унікальних історій родин, в яких чоловіки повернулись зі Сходу. І вони не схожі на те, що ми очікували почути». 

Кожна історія сім’ї доповнена чорно-білими світлинами, які найбільше передають емоції пари. Найкращі з них представлені в експозиції фотовиставки, яка триватиме до вересня. Фотограф Микита Завілінський робив їх під час інтерв’ю і намірено залишив чорно-білими.

Микита Завілінський, фотограф проекту «Дотик»: «Я люблю колір, але в даному випадку хотілося максимально зосередитись на емоціях, рухах, взаємодії між двома - і для мене чб є найзручнішим інструментом для цього. Для нас від самого початку було важливо зробити проект без зайвого пафосу чи трагізму. Важливо розуміти, що коли у сім'ї хтось довгий час знаходився на фронті, то змін зазнає не лише сам ветеран чи ветеранка. Всі їхні родичі так само переживають цей досвід війни, але по-своєму. І тому ми ставили собі за мету показати еволюцію стосунків всередині подружжя після повернення з війни.

Юля МакГаффі, головна редакторка порталу nv.ua «У інформаційному полі ми уважно стежимо за новинами із зони бойових дій, де знаходяться наші військові. Ми радіємо, коли вони повертаються живими. Ми стежимо за тим, як вони інтегруються в мирне життя, беруть участь у крутих проектах, відкривають круті бізнеси. Ми бачимо те, що зовні, але не знаємо, що твориться усередині. Тому «Дотик», напевно, один з найвідвертіших проектів в українському інтернеті про українських військовослужбовців. Один з найкрутіших і точно найніжніший. І дуже сміливий. Я хотіла сказати велике спасибі усім його учасникам, за те, що знайшли в собі сміливість розповісти свої дуже особисті історії. І подякувати Микиті Завілінському за приголомшливі фотографії. І ми дуже пишаємось тим, що стали майданчиком для цього проекту».

За п'ять років понад 361 000 українських військових взяли участь у протистоянні російській агресіі на Сході країни. Більшість з них повернулись до цивільного життя, хоча є й ті, хто продовжує службу за контрактом. Ветерани кажуть, що людина, яка повернулася з війни, має наново будувати стосунки з коханими, дітьми та власним оточенням. Їх новий досвід потребує осмислення та адаптації до цивільного життя.

Veteran Hub – спільний проект фондів Олени Пінчук, Віктора Пінчука та ГО “Побратими”.

Почав діяти з листопада 2018 року у Києві. Cтворений задля централізованого надання послуг ветеранам, працівникам сектору безпеки, їхнім рідним та близьким, а також підтримки процесу їх інтеграції в цивільне життя. Це перший спільний простір для громадських організацій, що працюють в сфері ветеранських справ, який поєднує адміністративний центр для надання психосоціальних послуг та освітню платформу для суспільно важливих заходів.

Додаткова інформація 

Фонд Олени Пінчук - заснувала Олена Пінчук у вересні 2003 року. Це перша і єдина приватна благодійна організація, робота якої спрямована на протидію ВІЛ/СНІДу в Україні. У 2014 році фонд розширив свої напрямки робіт, окрім боротьби зі СНІДом, з'явились проекти по допомозі військовим, освітні лекції та тренінги, залучення в Україну найкращого міжнародного досвіду в гуманітарній сфері. А віднедавна і менторські проекти спільно з фундацією «Кока-Кола» для посилення ролі жінок у суспільстві.

Фонд Віктора Пінчука – це незалежна приватна міжнародна благодійна організація в Україні, створена 2006 року бізнесменом та філантропом Віктором Пінчуком. Протягом понад 20 років відомий український бізнесмен та громадський діяч Віктор Пінчук розробляв, фінансував та втілював у життя благодійні програми та проекти. На початку 2006 року об'єднав цю діяльність у рамках Фонду Віктора Пінчука з метою забезпечення більш послідовного, професійного та відповідального підходу та розвитку нових проектів. На сьогодні Фонд оперує більш ніж 20 проектами в різних галузях суспільного життя, включаючи охорону здоров’я, освіту, мистецтво, розвиток громадянського суспільства і філантропії та глобальну інтеграцію.

В 26 років я вперше вийшла заміж. З переконанням та впевненістю в тому, що це буде раз і назавжди. Чому я так вважала? У мене був приклад моїх батьків. Вони 39 років разом. В офіційному шлюбі. І я собі подумала: «Чому в мене має бути по-іншому? Все буде класно».

Але не так склалось,  як гадалось. Зараз я переконана, що всі проблеми в моєму шлюбі почались і були очевидні на момент одруження. Але мені ніхто про це не сказав, а я була настільки засліплена коханням і хотіла створити ідеальну родину, що лише на 7 році почала розуміти, що мій шлюб приречений.

Одного разу перед днем Святого Валентина, мій чоловік вирішив зробити жорстокий подарунок. Я відкриваю свою скриньку і розумію, що всі мої діаманти, золоті прикраси кудись зникли.  В цей момент, я відчула себе зрадженою і приниженою. Задавала собі питання: « З ким я живу? І що мені робити далі?». Ніби, я повернулась в дитинство і мене образив якийсь хлопчик. Отак я себе тоді відчувала.

Я знову ж таки зібрала свою волю в кулак і думаю: «Я зможу». Ще півроку я намагалась жити з чоловіком заради нашого сина і вірила, що відбудеться якесь чудо, яке врятує наші стосунки. Він стане тим ідеальним чоловіком, про якого я все життя мріяла.

Чудо не відбулось. Шість місяців я кожної ночі плакала, не знала, що буде далі. Найгірше, що я робила в той момент – боялась зізнатися своїм друзям та рідним в якій ситуації я опиналися. Саме тоді я твердо вирішила, що хоч і не знаю, що буде завтра, але точно буду розлучатися.

В один суботній день я вийшла з квартири з одним чемоданом, 3-річним сином на руках, сіла в автівку і почала кудись їхати. Я не знаю, чи у вас було таке, але в мене вперше в житті був  такий стан, коли я їхала, не знаючи куди. Але потім я згадала, що мені завжди є куди їхати.  І поїхала до храму. Подзвонила своєму брату, сказала, що мені потрібна його допомога та підтримка. І все.

Незважаючи на те, що я адвокат, що я давно в юриспруденції і  знаю,  як проходять мої клієнти процедуру розірвання шлюбу, мені було неймовірно складно. За 6 місяців я розлучилась. Але розмовляти з подругами та батьками про те, що відбувалось в моєму шлюбі, мені будо дуже складно. Хоча я досить відкрита людина.

Пройшов час. І лише два роки тому я написала книгу «Розлучення. Сповідь адвоката». Я точно знаю, що дуже багатьом жінкам дуже складно відкритися. Ми завжди хочемо мати поруч мовчазну порадницю, яка б нас підтримувала і допомогла. І лише після завершення книги, я відчула, що в моєму житті почався новий етап.

Сьогодні моя книга допомогла вже сотням жінок. І я неймовірно рада, що кількох з нас вона врятувала від самогубства. Не бійтеся змін !

Вірте в себе і не зраджуйте своїм мріям про краще життя !

Кристина Павловна, расскажите о себе. Какая вы мама?

Я строгая мама. В нашей семье я, можно так выразиться, строгий полицейский. Моему сыну исполнилось 15 лет. Безусловно, возраст очень сложный. Особенно когда ребенок сам не понимает, что с ним происходит. При этом наша задача как родителей — помогать ему.

Мой сын постоянно со мной советуется, контактирует и дискутирует на разные темы, и я вижу, что ему самому это очень нужно и важно. По возможности стараюсь уделять ему внимание для общения и совместного времяпровождения, но хотелось бы больше.

Расскажите о Вашем сыне. Чем он увлекается?

Как и большинство детей его возраста — компьютерами. А совсем недавно он заявил, что хочет посвятить себя медицине. Для меня это было новостью, поскольку это желание возникло спонтанно. Просто посредством каких-то вопросов, положим: «Какие экзамены нужно сдавать?», «Сколько лет учиться?», «Какие предметы?», «Какие факультеты?». Самостоятельно нашел репетитора по химии, сам начал заниматься. Я, безусловно, уважаю его выбор, потому что это профессия на все века, но все же побаиваюсь.

Поскольку я являюсь Вашим пациентом, с уверенностью могу сказать что график у Вас перенасыщенный. Конференции, командировки, офисная работа и, конечно же, прием пациентов, на который записаться весьма не просто. Как Вы отдыхаете?

Суббота и воскресенье — это стабильные выходные. Чаще всего уезжаем за город на дачу. А если удается организовать несколько дней выходных, отправляемся в путешествие всей семьей, чтобы отдохнуть и наверстать общение.

Какая Ваша самая любимая страна для отдыха?

Не могу однозначно сказать. Если морской отдых, то это Греция. Мы любим путешествовать исключительно на автомобиле. Стараемся выбирать маршрут таким образом, чтобы посетить новые неразведанные места. Такое путешествие может длиться неделю, но это очень познавательно и интересно.

Вы всегда путешествуете с ребенком?

Пока да, я наслаждаюсь его возрастом, когда ему еще интересно с нами, и он желает разделить радость путешествия и новых впечатлений со своими родителями.

Расскажите о Ваших семейных традициях.

В нашей семье мы придерживаемся особых традиций, которые были заложены еще нашими родителями. Например, несмотря ни на что, Новый год мы встречаем вместе с родителями — моя семья и семья моего старшего брата. Однажды так получилось, что мы решили встретить Новый год с друзьями, и после этого у меня возникло четкое понимание того, что я не просто должна, а хочу быть со своими близкими хотя бы в этот праздник.

К тому же День рождения моего сына первого января. Так что один праздник плавно переходит в другой.

В наше время достаточно сложно сохранить браки, однако Вы с супругом уже более 20 лет вместе. Поделитесь секретом счастливых и крепких отношений.

У меня муж «очень легкий», то есть безобидный. Да и я сама не могу долго находиться в состоянии обиды. Мы редко видимся и редко ругаемся — вот и все (смеется). Когда мы видимся, у нас всегда находятся дела и разговоры более важные, нежели выяснение отношений.

Кристина Павловна, Вы являетесь медицинским директором сети стоматологических клиник Astra Dent. Расскажите о своей работе.

На сегодняшний день в сети стоматологических клиник Astra Dent работают более 100 человек. Многие врачи работают в нашей сети в нескольких клиниках одновременно. Это специалисты более узкого профиля — имплантологи, ортодонты, парадонтологи. То есть специалисты, которые, так сказать, в дефиците.

 В нашей сети — 9 клиник. Планируем открытие 10-й в ближайшее время.

 Первая клиника открылась под брендом Astra Dent в 2011 году. Но есть клиника, функционирующая с 2006 года, с которой началась не только история бренда, но и моя личная.

Скажите, что самое сложное и самое интересное в Вашей работе?

Я очень люблю детей. Когда я поступала на стоматологический факультет, не планировала, что буду заниматься именно детскими приемами. Но в интернатуре я встретилась с доктором-хирургом, которая впоследствии стала моей близкой подругой. Вы не представляете, с какой любовью она работала с детьми, с какой легкостью она налаживала контакт. Это меня покорило, и сыграло ключевую роль в выборе узкой специализации — детской стоматологии.

А вот сложнее с родителями детей, если честно. Ведь вопросы чаще всего звучат не от маленьких пациентов, а от их родителей. Например: «А вы детей лечите?», «А как чистите зубы?», «Когда к стоматологу приходить?» и пр. В общем, стандартные вопросы, которые, наверное, задает любая мама любого ребенка сама себе или доктору, если есть такая возможность.

Назовите топ-3 вопроса, которые слышите от родителей чаще всего и сразу уже есть ответы на них.

Ну, скажем:

— С какого возраста начинаем чистить зубы? — С первого зуба.

— Когда должен быть первый визит к стоматологу? — С первого зуба.

— Чем чистим? — Зубной щеткой.

Кстати, до 2 лет можно не использовать зубную пасту, но обязательна механическая очистка только детской зубной щеткой, соответствующей возрасту. Раз в день.

Вы активный участник всех профильных мировых событий. Расскажите, что самое интересное появилось в детской стоматологии? Какие технологии, методы или подходы в лечении?

Недавно я стала использовать в своей практике лечение детей с «веселящим» газом — с закисью азота. Смотрим мультик «Немо», где в одном эпизоде показывают девочку в стоматологическом кабинете, которую лечит доктор в маске. Надеваем масочку, вдыхаем, и нам становится «фиолетово», что происходит. Когда я проходила обучение, я, конечно же, попробовала это на себе. Скажу вам, весьма интересное состояние...

Это безопасно?

Да, разумеется! Пациент должен предоставить определенные анализы, соматическое состояние здоровья должно быть нормальным. Есть противопоказания, которые не позволяют проводить эту процедуру. Но в большинстве случаев можно.

Ваши пожелания читателям Alwaysbusymama.

Когда я начала просыпаться в 5:30 — у меня появилось время на себя. Все еще спят, а я предоставлена самой себе, я могу попить кофе спокойно, даже позволяю почитать с утра, чего раньше никогда не было. В наше суетливое и стремительное время важно любить мир, любить в этом мире себя, находить время для себя любимой и единственной. Но тылы должны быть. И я искренне желаю, чтобы эти тылы были надежными, чтобы к ним хотелось возвращаться. От всей души желаю всем счастья и, конечно же, здоровья!

Счастливый человек – это здоровый человек. Забота о себе – это главный фактор поддержания своего здоровья.

О важности женского здоровья говорят много, не малую важность в этом вопросе играет систематичность посещения маммолога и сдача необходимых анализов. Существует множество мифов, которые касаются здоровья женской груди.

Большинство из них приводит к нерегулярности посещения этого специалиста.

В чем необходимость консультаций маммолога?

Почему важно сделать посещение этого специалиста полезной привычкой?

Когда нужно начинать посещения маммолога и как часто это делать?

Какие анализы нужно сдавать перед посещением доктора?

Как защититься от рака кормящим мамам?

Совместный проект фонда Елена Пинчук и доктора Андрея Якобчука #Яйду_доМаммолога

Все ответы на вопросы и развеивание мифов о женском здоровье на открытой лекции от доктора Андрея Якобчука.

Андрей Якобчук – онкомаммолог, специалист по контурной пластике и ботулинотерапии, на счету которого более 3000 операций, эксперт проекта “Перехід” канала 1+1.

Где? Владимирская, 43

Когда? 20 июня в 19:00

Посещение бесплатно после регистрации по ссылке.

Лідери думок України та світу вдруге зібралися у Каневі на Міжнародному економіко-гуманітарного форумі Ukrainian ID.
Темою Форуму стала «Революція цінностей». Як підкреслила під час церемонії відкриття засновниця Ukrainian ID, президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна, в часи змін, які сьогодні переживає наша цивілізація, лише цінності є фундаментом соціального та економічного прогресу. 

«Майбутнє ставить перед українцями та усім людством грандіозні виклики, які раніше ми й не могли собі уявити. Зміна клімату стала фактором, що впливає на економіку всієї планети, на фізичне існування кожного з нас і наших дітей. Нерівність громадян у доступі до ресурсів ставить під загрозу перспективи цілих націй. Дотримання принципів гуманітарної безпеки вже не є філософією — воно є питанням життя та смерті. 

Ми зможемо відповісти на ці виклики, якщо керуватимемося не бажанням підвищувати свої прибутки або збільшувати свій політичний вплив. Ні. Ці виклики потребують від нас значно глибшої, внутрішньої роботи. Роботи із нашими цінностями», - зазначила Наталія Заболотна.

Великий інтерес з боку глобальної експертної спільноти та аудиторії цього року став причиною збільшення програми Форуму вдвічі – він тривав два дні, 7 та 8 червня. 

Учасники Ukrainian ID створювали стратегії термінових дій у галузях економіки, екології, інфраструктури, енергетики, освіти, технологій, культури, а також в питаннях гендерної рівності, розвитку освіти, культури та туризму.

Форум відкрив перший Президент України Леонід Кравчук.
Серед учасників Ukrainian ID  цього року: Ханс-Йозеф Фелл, президент Watch Energy Group, Джон Хербст - американський дипломат, член Атлантичної ради, посол США в Україні у 2003-2006 роках, Алекс Ленартс - посол Бельгії в Україні, Тічо Жупанчич -  Держсекретар урядового офісу з питань розвитку та політики європейської згуртованості Словенії (до 2018 року), Паскаль Гілєн - професор соціології мистецтва і політики в Антверпенcькому науково-дослідному інституті мистецтв, Надія Васильєва - засновник Digital Transformation Institute, Анатолій Амелін - співзасновник Українського інституту майбутнього, Олексій Рябчин - голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, Мустафа Найєм - український політик та журналіст, Морган Вільямс - президент Американсько-української ділової ради, Норберт Нойхаус - віце-мер міста Трір (Німеччина), Мелінда Херінг - редактор напрямку UkraineAlert в організації Atlantic Council, Петро Рондяк - голова правління Winner Group Ukraine, Микола Кулеба - уповноважений Президента України з прав дитини, Патриція Шморгун Гаврилишин - співзасновниця Фонду родини Богдана Гаврилишина, Дмитро Бондаренко - Генеральний директор групи компаній ЛІГА, Євген Глібовицький - експерт з довготермінових стратегій, Анна Нємцова - Кореспондент The Daily Beast, Володимир Балін - перший віце-президент Українського транспортного союзу, Сергій Бабак - куратор освітнього напряму Українського інституту майбутнього, підприємець Євген Уткін, митець Олександр Ройтбурд, політтехнолог Катерина Одарченко  та ще понад 300 лідерів думок, політиків, дипломатів та громадських активістів.

Експерти протягом двох днів обговорювали найболючіші питання розвитку України, серед яких: перетворення транспортної інфраструктури та енергоринку на драйвери економіки, перспективи України як потужного туристичного центру Європи, досягнення гендерної рівності, в тому числі збільшення показника присутності жінок на державних посадах, оптимістична стратегія розвитку зеленої енергетики, досягнення високих показників гуманітарної безпеки країни та мінімізації корупції.

Частиною Форуму став благодійний фестиваль сучасної музики, поезії та арту на березі Дніпра Sheva Fest.

Серед головних задач заходу – привернення уваги держави та інвесторів до проблеми завершення будівництва Шевченківського культурного центру. Роботи із зведення Центру розпочалися 35 років тому, але він досі не відкрив свої двері.

Спеціальним гостем став дворазовий володар премії GRAMMY, всесвітньо відомий оперний співак Анатолій Кочерга, який дав сольний концерт в недобудованому залі центру. Одні з найкращих молодих поетів країни презентували відео-антологію сучасної української поезії Римова, а в галереї «ЧервонеЧорне» та музеї Шевченко проводили виставку художників, серед яких роботи Ольги Рондяк - відомої українсько-американської художниці, твори якої представлені по всьому світу.

В рамках Форуму відбулася церемонія нагородження Ukrainian ID Awards. Її лауреатом посмертно стала Катерина Гандзюк за незламне прагнення до справедливості та громадянську гідність. Нагадаємо, минулого року лауреатом премії став режисер Олег Сенцов, якого Росія незаконно утримує в неволі.

Результатом роботи «українського Давосу» буде видання Конституції цінностей – «Біблії Нового часу, що стане дороговказом для людства, написаним у духовному серці України», як назвала її Наталія Заболотна.

«Ми продовжуємо наш шлях і запрошуємо до діалогу всіх, хто готовий змінювати майбутнє України і світу, всіх, хто розділяє наші цінності і готовий здійснити найсміливішу Революцію, якої потребує наша цивілізація», - зазначила президент Ukrainian ID. 

Цього року до Ukrainian ID в якості спеціальних партнерів приєдналися компанія Winner Group, Укргазбанк, компанія Parimatch, бізнес-центр нової формації K/Most. Радіопартнерами виступили Бізнес радіо, Радіо Шансон і Power FM, генеральним телевізійним партнером став телеканал “Київ”, медіапартнером - сайт Liga.net, а генеральним друкованим партнером - журнал Фокус.

Дім модної білизни AJOUR вже 15 рік дарує відчуття впевненості, власної привабливості та інтимне «я» кожній леді не лише в Україні, а й в Америці та Європі.

5 червня будинок модної білизни AJOUR відкрив новий флагманський салон в центрі Києва. Дизайн салону, суміш арт-деко та вічної класики, був розроблений студією дизайну та інтер'єру Rybachuk & Doroshenko.

Поєднання ніжного мережива та повітряного, як пелюстки квітів, шовку; вишуканого дизайну та дорогої фурнітури; сучасна елегантність, комфорт та надзвичайна м'якість... Тут є все, щоб жінка почувала себе особливою та впевненою. У цьому весь AJOUR

Прикрасили та доповнили цей вечір ігристий партнер ТД «Вина Світу», що створив атмосферу легкості та невимушеності, а смачне частування — мережа ресторанів «Хачапурі і Вино». Водний спонсор «Йо-До» підтримував баланс води та йоду в нормі. Дивовижний вокал від колоритної Kseniya Eltuhi зробив цей вечір ще більш яскравим.

Сюрпризом для гостей стали показ білизни та купальників AJOUR колекції SS 2019. А ювелірні прикраси від компанії YAMAGIWA та ювелірного дому TIORO додали розкоші, загадки та блиску колекціям.

Неповторний образ моделей створили майстри-феї з «Майстерня краси JK». Тим самим завершивши образ літньої грації та краси.

Вечір завершився розіграшем ексклюзивних подарунків від партнерів з побажаннями нових зустрічей та показів.

Партнери вечора:

Салон високої парфумерії Le Flacon

Мережа хімчисток Unmomento

Міжнародний ресторанний холдинг L'KAFA Group

Французька дерматологічна косметика Bioderma

Французький косметичний бренд Lierac

Натуральна французька косметика для волосся Phyto

SVET Parfums

Стоматологічна клініка Total Dental

Что это?
Как себя уберечь?
Ответственность за совершение насилия сексуального характера и другие проявления насилия по половому признаку.
Раньше слово СЕКС было под запретом. Но несмотря на это, рождались дети, которым потом «впаривали легенду об аисте». Они выходили
 во взрослую жизнь с непонимание того как себя надо вести. Это привело к отсутствию сексуального воспитания и культуры. В итоге – девочки,
 которых насиловали, боялись не чтобы заявить. А даже рассказать об этом. Так как общество в 90% случаев будет обвинять именно их в том,
 что они сами спровоцировали сексуальное насилие.
Эта проблема знакома многим женщинам, которые долгие годы молчали. Есть и истории о мужчинах, которые «попались в руки» ненасытным 
женщинам и становились жертвами сексуального характера. Вопрос в том, что долгие годы большая часть жертв преступлений с половым
 признаком молчат и плачут в подушку. Они несут этот камень всю свою жизнь и не видят выхода из ситуации. Это насколько деликатная проблема,
 что говорить о ней вслух просто не принято. И каждая жертва сексуальных преступлений чувствует себя настолько униженной и опустошенной, 
что все разговоры о дальнейших гармоничных отношениях так и остаются словами. Раньше почему-то также считалось, что в браке сексуального
 насилия быть не может - ведь есть супружеский долг. Который как известно «платежом красен».
Перейдем к теории:        
Законодательные новшества касаются насилия сексуального характера.
Согласно новому закону вводится термин «сексуальное насилие». Изнасилование и сексуальное насилие будут отличаться по признакупроникновения
 или непроникновения в тело другого человека.
Изнасилование-действия сексуального характера, которые связаны з вагинальным, анальным, или оральным проникновением в тело другой личности,
 независимо от ее пола (ст.152 УК Украины).
Сексуальное насилие – любые насильнические действия сексуального характера, не связанные с проникновением в тело другой личности 
(ст.153 УК Украины).
В результате принятия такой редакции ст. 152 УК Украины за изнасилование несовершеннолетних устанавливает наказание в виде лишения свободы
 от 8 до 15 лет.
Помимо статей 152 и 153 УК Украины уголовная ответственность в Украине наступает за такие действия, как половые сношения с лицом, не достигшим
 половой зрелости (ст. 155 УК Украины). До 14 лет все дети считаются не достигшими половой зрелости, половые сношения с ними запрещаются.
С 14 до совершеннолетия (18 лет) экспертиза определяет достижение половой зрелости. Основным признаком этого преступления является добровольный 
характер отношений, иначе это квалифицируется как изнасилование или насильственное удовлетворение половой страсти неестественным путем.
Сексуальные сношения с лицом, не достигшим 16 лет (ст.155 УК Украины).
Склонение к совершению акта сексуального характера з другим лицом (ст. 154 УК Украины).
Вместе с этим уголовно наказуемым является совершение развратных действий в отношении ребенка, не достигшего 16 лет (ст. 156 УК Украины).
 Основной признак - совершение всех действий, за исключением полового акта с ребенком. Если такое совершают родители ребенка, отчим, мачеха,
 опекуны или попечители, такие действия образуют квалифицированные составы преступлений.
Проявления насилия по половому признаку.
Статья 134 УК Украины предусматривает ответственность за следующие проявления
насилия по половому признаку:
1. Проведение аборта лицом, не имеющим специального медицинского образования, не зависимо от последствий;
2. Склонение к проведению аборта без добровольного согласия потерпевшей;
3.Незаконное производство аборта, повлекшее длительное расстройство здоровья, бесплодие или смерть потерпевшей;
4. Склонение к проведению стерилизации без добровольного согласия потерпевшей.
Предусмотрено наказание за вышеперечисленные проявления насилия по половому признаку –начиная от штрафа от пятидесяти до ста необлагаемого 
минимума дохода граждан или общественными роботами на срок от ста до двухсот сорока часов, или исправительными роботами на срок до двух лет,
 или ограничение свободы на срок до двух лет до ограничения свободы на срок до пяти лет или ограничение свободы на тот же строк.
Также увечье половых органов, прировняли новым законом к иным видам умышленного тяжкого телесного повреждения, на ряду с потерей какого-либо
 органа или его функций. Соответственно наказание за данное преступление предусмотрено ст. 121 УК Украины. Максимальный срок уголовной
 ответственность по этой статье –лишение свободы на срок до 10 лет.
Принуждение к вступлению в брак также теперь уголовно наказуемо (с.151-2 УК Украины).
Принуждение лица к вступлению в брак или к продолжению принудительно заключенного брака, или к вступлению в сожительство без заключения брака, 
или к продолжению такого сожительства, или побуждение с этой целью лица к перемещению на территорию другого государства, чем та, в которой он
 проживает наказываются арестом на срок до шести месяцев или ограничением свободы на срок до трех лет, или лишением свободы на тот же срок.
Те же действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц, или в отношении лица, не достигшего брачного возраста в соответствии
 с законодательством, или по двух или более лиц,- наказываются ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на тот же срок.
Чтобы доказать сексуальное насилие - в первую очередь нужно решиться! Пройти медицинское обследование и желательно психологическую экспертизу 
(для фиксации несогласия с происходящим и ущерба), написать заявления в полицию и добиться возбуждения уголовного дела и расследования с передачей 
документов в прокуратуру, а потом и в суд. Также важно не сдавать назад и не пытается забрать заявление. Вы не виновны. Не стоит жалеть человека, который 
унизил вас и жалеть того, кто причинил боль. Путь, который придётся пройти - оформление бумаг и дача показаний, 
непростой.  И не быстрый. Но он единственно правильный.
Очень много шумихи поднялось по вопросу нужно ли сейчас письменное согласие на секс ?!)
Сначала в шутку. Если Вы так хотите - то давайте писать расписки. Только если Ви захотите «продолжить», то сочтите нужным прерваться и ещё раз попросить 
расписку. Ведь согласие было получено на один половой акт. А ещё в идеале - попросите результаты анализов и согласие или не согласие на беременность. 
И, тогда, наслаждайтесь и чувствуйте себя под защитой. И чуть не забыла - потрудитесь спрятать эти документы подальше, чтобы в порыве страсти случайно
 их не «скушать».
А теперь серьезно.В изменениях речь идет о добровольном согласии, которое не сопровождается действиями или словами о прекращении. Законодатель 
заложил в это отсылку на добровольное вступление в половые отношения с возможностью не принимать «заманчивые» предложения, которые не 
устраиваю и возможность передумать в любой момент. И давайте не будем о том, что «я думал ей/ему нравится». Нужно реагировать на просьбы 
партнера. Ведь если все хорошо, то можно различить слова и действия согласного и не согласного человека. И поэтому, добровольное согласие и 
 активное несогласие - это две разных позиции.
Берегите себя, уважайте и ограждайте границы. Если Вы с чем-то не согласны – кричите и защищайте себя. Ведь Ваша защита – это Ваше право.

Детство, прошедшее в Стране Советов, навсегда осталось в памяти контрастом пламенных лозунгов и убогой действительности. Я понимаю, что человек обязан помнить хорошее. Но куда девать кошмарные детские больницы и крикливых учителей, марши под барабан и классные часы про агрессию НАТО, несъедобную еду и отвратительную одежду, все равно не ясно.