Презентація мультимедійного проекту «Дотик»

Презентація мультимедійного проекту «Дотик»

21 червня,  у приміщенні  Veteran Hub відбулась презентація фотовиставки мультимедійного проекту «Дотик» - історій повернення українських військових до мирного життя. Кожне фото проекту «розповідає» історію однієї з сімей, які взяли участь у проекті «Дотик» за допомогою унікального QR-коду. Проект «Дотик» створено Veteran Hub в партнерстві з Новое Время, та фондами Олени та Віктора Пінчук.

Протягом півтора місяця, щотижня на сторінках «Новое Время» розповідались унікальні історії сімей військовослужбовців і їхнього повернення до мирного життя. 24 червня - остання серія проекту завершить цикл публікацій. Сім різних сімей відповідають на відверті запитання про те, як вибудовувалися стосунки після розлуки, полону, поранень та довгих місяців військової служби. Це портрети родин, які допоможуть зрозуміти, що саме відчуває людина, повертаючись додому з фронту, і з якими викликами сьогодні стикаються родини ветеранів в Україні та світі. Бо саме ці сімейні пари після розлуки і випробування війною - визнали, що їм потрібна допомога.

Олена Пінчук, засновниця Фонду Олени Пінчук: “Цей проект не міг не народитися в Ветеран Хабі, бо саме тут ми робимо все, щоб створити коло довіри для відвідувачів. Сотні ветеранів та їх родини пройшли через руки психологів Хабу та змогли зберегти та поліпшити стосунки вдома. Історії їхніх перемог над страхами, тяжкими спогадами та порожнечею, яку лишає війна, мають бути розказані. Всім, хто був на війні і тим, хто допомагав військовим, важливо розуміти, який шлях проходить ветеран та його близькі вже після повернення в мирне життя”

 

Івона Костина, голова правління Veteran Hub: «Нам інколи здається, що історія війни закінчується, як в кіно: зустріч на пероні і довгі обійми, далі – титри і музика. Проте, родинам військових момент зустрічі часто схожий на нове знайомство. Після нього ще потрібно звикнути до змін один одного. Для мене «Дотик»спроба показати історію повернення з війни рівноцінно: з боку тих, хто зустрічає і тих, хто повертається. Близькі військових вдома переживають власний, абсолютно самостійний досвід війни: зі страхом від "абонент не може прийняти ваш дзвінок", численними коментарями сусідів та увімкненими новинами на кухні. Нам вдалось почути 7 унікальних історій родин, в яких чоловіки повернулись зі Сходу. І вони не схожі на те, що ми очікували почути». 

Кожна історія сім’ї доповнена чорно-білими світлинами, які найбільше передають емоції пари. Найкращі з них представлені в експозиції фотовиставки, яка триватиме до вересня. Фотограф Микита Завілінський робив їх під час інтерв’ю і намірено залишив чорно-білими.

Микита Завілінський, фотограф проекту «Дотик»: «Я люблю колір, але в даному випадку хотілося максимально зосередитись на емоціях, рухах, взаємодії між двома - і для мене чб є найзручнішим інструментом для цього. Для нас від самого початку було важливо зробити проект без зайвого пафосу чи трагізму. Важливо розуміти, що коли у сім'ї хтось довгий час знаходився на фронті, то змін зазнає не лише сам ветеран чи ветеранка. Всі їхні родичі так само переживають цей досвід війни, але по-своєму. І тому ми ставили собі за мету показати еволюцію стосунків всередині подружжя після повернення з війни.

Юля МакГаффі, головна редакторка порталу nv.ua «У інформаційному полі ми уважно стежимо за новинами із зони бойових дій, де знаходяться наші військові. Ми радіємо, коли вони повертаються живими. Ми стежимо за тим, як вони інтегруються в мирне життя, беруть участь у крутих проектах, відкривають круті бізнеси. Ми бачимо те, що зовні, але не знаємо, що твориться усередині. Тому «Дотик», напевно, один з найвідвертіших проектів в українському інтернеті про українських військовослужбовців. Один з найкрутіших і точно найніжніший. І дуже сміливий. Я хотіла сказати велике спасибі усім його учасникам, за те, що знайшли в собі сміливість розповісти свої дуже особисті історії. І подякувати Микиті Завілінському за приголомшливі фотографії. І ми дуже пишаємось тим, що стали майданчиком для цього проекту».

 

За п'ять років понад 361 000 українських військових взяли участь у протистоянні російській агресіі на Сході країни. Більшість з них повернулись до цивільного життя, хоча є й ті, хто продовжує службу за контрактом. Ветерани кажуть, що людина, яка повернулася з війни, має наново будувати стосунки з коханими, дітьми та власним оточенням. Їх новий досвід потребує осмислення та адаптації до цивільного життя.

Veteran Hub – спільний проект фондів Олени Пінчук, Віктора Пінчука та ГО “Побратими”.

Почав діяти з листопада 2018 року у Києві. Cтворений задля централізованого надання послуг ветеранам, працівникам сектору безпеки, їхнім рідним та близьким, а також підтримки процесу їх інтеграції в цивільне життя. Це перший спільний простір для громадських організацій, що працюють в сфері ветеранських справ, який поєднує адміністративний центр для надання психосоціальних послуг та освітню платформу для суспільно важливих заходів.

 

Додаткова інформація 

Фонд Олени Пінчук - заснувала Олена Пінчук у вересні 2003 року. Це перша і єдина приватна благодійна організація, робота якої спрямована на протидію ВІЛ/СНІДу в Україні. У 2014 році фонд розширив свої напрямки робіт, окрім боротьби зі СНІДом, з'явились проекти по допомозі військовим, освітні лекції та тренінги, залучення в Україну найкращого міжнародного досвіду в гуманітарній сфері. А віднедавна і менторські проекти спільно з фундацією «Кока-Кола» для посилення ролі жінок у суспільстві.

Фонд Віктора Пінчука – це незалежна приватна міжнародна благодійна організація в Україні, створена 2006 року бізнесменом та філантропом Віктором Пінчуком. Протягом понад 20 років відомий український бізнесмен та громадський діяч Віктор Пінчук розробляв, фінансував та втілював у життя благодійні програми та проекти. На початку 2006 року об'єднав цю діяльність у рамках Фонду Віктора Пінчука з метою забезпечення більш послідовного, професійного та відповідального підходу та розвитку нових проектів. На сьогодні Фонд оперує більш ніж 20 проектами в різних галузях суспільного життя, включаючи охорону здоров’я, освіту, мистецтво, розвиток громадянського суспільства і філантропії та глобальну інтеграцію.