В 26 років я вперше вийшла заміж. З переконанням та впевненістю в тому, що це буде раз і назавжди. Чому я так вважала? У мене був приклад моїх батьків. Вони 39 років разом. В офіційному шлюбі. І я собі подумала: «Чому в мене має бути по-іншому? Все буде класно».
Але не так склалось, як гадалось. Зараз я переконана, що всі проблеми в моєму шлюбі почались і були очевидні на момент одруження. Але мені ніхто про це не сказав, а я була настільки засліплена коханням і хотіла створити ідеальну родину, що лише на 7 році почала розуміти, що мій шлюб приречений.
Одного разу перед днем Святого Валентина, мій чоловік вирішив зробити жорстокий подарунок. Я відкриваю свою скриньку і розумію, що всі мої діаманти, золоті прикраси кудись зникли. В цей момент, я відчула себе зрадженою і приниженою. Задавала собі питання: « З ким я живу? І що мені робити далі?». Ніби, я повернулась в дитинство і мене образив якийсь хлопчик. Отак я себе тоді відчувала.
Я знову ж таки зібрала свою волю в кулак і думаю: «Я зможу». Ще півроку я намагалась жити з чоловіком заради нашого сина і вірила, що відбудеться якесь чудо, яке врятує наші стосунки. Він стане тим ідеальним чоловіком, про якого я все життя мріяла.
Чудо не відбулось. Шість місяців я кожної ночі плакала, не знала, що буде далі. Найгірше, що я робила в той момент – боялась зізнатися своїм друзям та рідним в якій ситуації я опиналися. Саме тоді я твердо вирішила, що хоч і не знаю, що буде завтра, але точно буду розлучатися.
В один суботній день я вийшла з квартири з одним чемоданом, 3-річним сином на руках, сіла в автівку і почала кудись їхати. Я не знаю, чи у вас було таке, але в мене вперше в житті був такий стан, коли я їхала, не знаючи куди. Але потім я згадала, що мені завжди є куди їхати. І поїхала до храму. Подзвонила своєму брату, сказала, що мені потрібна його допомога та підтримка. І все.
Незважаючи на те, що я адвокат, що я давно в юриспруденції і знаю, як проходять мої клієнти процедуру розірвання шлюбу, мені було неймовірно складно. За 6 місяців я розлучилась. Але розмовляти з подругами та батьками про те, що відбувалось в моєму шлюбі, мені будо дуже складно. Хоча я досить відкрита людина.
Пройшов час. І лише два роки тому я написала книгу «Розлучення. Сповідь адвоката». Я точно знаю, що дуже багатьом жінкам дуже складно відкритися. Ми завжди хочемо мати поруч мовчазну порадницю, яка б нас підтримувала і допомогла. І лише після завершення книги, я відчула, що в моєму житті почався новий етап.
Сьогодні моя книга допомогла вже сотням жінок. І я неймовірно рада, що кількох з нас вона врятувала від самогубства. Не бійтеся змін !
Вірте в себе і не зраджуйте своїм мріям про краще життя !